Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимовчати

Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... Рудч. Са. I. 208. 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОВЧАТИ"
А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Бендзь меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Виграти, -ся. Cм. вигравати, -ся.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Давлю́чий, -а, -е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). Cм. Давучий.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. Харьк. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Морд. Оп. 33. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав. Г. Барв. 53.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.