Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виморити

Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМОРИТИ"
Барбун, -на, м. = барбуля. Вх. Пч. II. 20.
Дертя́ний, -а, -е. Изъ дерт'и.
Зади́рчастий, -а, -е. О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Море́левий, -а, -е. Абрикосовый.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Позалучати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Завербовать (многихъ). 2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Полементувати, -ту́ю, -єш, гл. Покричать, повопить.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Прасольство, -ва, с. Мелочной торгъ вяленою рыбою и солью, прасольство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.