Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. 2) Мять, комкать.
Жнивовий, -а, -е. = жнивний. Жнивового часу тяжко у нас наняты женців.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Подурманитися, -нюся, -нишся, гл. Прикинуться дуракомъ. Два розумних, а третій називався Ясат-дурень, — значить, він був собі лицарь, да вже так подурманивсь.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Теліга, -ги, ж.
1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі.
2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Ум. телі́жка, телі́жечка.
Умастити, -щу, -стиш, гл. Умаслить, обмаслить, обмазать.
Усохлий, -а, -е. Засохшій. Побачили смоковницю, всохлу від коріня.
Честь, -ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. я б і сказав тобі, та честь на собі́ кладу. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ.
