Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилюднювати

Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер. Лебед. у. 2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЮДНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЮДНЮВАТИ"
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Н. п.
Дрі́мки, -ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого. Шух. І. 89.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Облатати, -ся. Cм. облатувати, -ся.
Попідникати, -ка́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Коб мені діти попідникали, то б я не журився. Н. Вол. у.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Гол. II. 304. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. ІІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛЮДНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.