Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ.
Випсякувати, -кую, -єш, гл. Выругать какъ пса, сильно выругать.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Дово́дний, -а, -е. = Довідний.
Каруца, -ци, ж.
1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу.
2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Вивозить каруцами гній.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ.
Повигострювати, -рюю, -єш, гл. Наточить (многое, о многихъ). Повигострювали свої ножі.
Роспустниця, -ці, ж. Развратница. Ой улиця роспустниця.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
