Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимучити

Вимучити Cм. вимучувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧИТИ"
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у.
Вишептатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Залізовина́, -ни́, ж. Желѣзная руда? То то червона земля, то іржа, бо повинно є тут залізовина. Могил. у.
Ли́стонько, -ка, м. Ум. отъ лист.
Опасати, -ся. Cм. опасувати, -ся.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії. Лукаш. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.