Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимучити

Вимучити Cм. вимучувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧИТИ"
Бондаря, -ряти, с. = бондарча.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. 1. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Мно́житися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, множиться. Чуб. І. 75.
Оповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376. Апостоли оповідали йому, що творили. Єв. Л. IX. 10.
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Роскорчовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскорчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься, раскуститься.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.
Чеплія, -лії, ж. = чаплія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.