Тлумачення / значення слова "ВИЛЬЦЕ" | Словник української мови. Словник Грінченка

вильце

Вильце, -ця, с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце называется вити вильце. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Чуб. IV. 99. МУЕ. ІІІ. 86. Иногда употребляется мн. ч.: вильця. Маркев. 104. Ум. ви́лечко. Мил. 140.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 169.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛЬЦЕ"

Сховати оригінал сторінки

Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.

повністю...

Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.

повністю...

Обмірання, -ня, с. Летаргія.

повністю...

Падчерка, падчірка, -ки, ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки. Чуб. III. 486.

повністю...

Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу. Ном. № 8491.

повністю...

Рептух, -ха, м. 1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ. Сим. 93. 2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна. 3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка. Чуб. VII. 576.

повністю...

Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы. Рк. Левиц.

повністю...

Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.

повністю...

Увера, -ри, об. Упрямый человѣкъ. Вх. Зн. 476.

повністю...

Хліборобний, -а, -е. Пахатный (о землѣ). Хліборобна земля. Черк. у.

повністю...