Бойкатися, -каюся, -єшся, гл. = боятися.
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. Це дід вікодавній.
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо.
Писаний, -а, -е. 1) Писанный. 2) = мальований. 3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр. Писані судини. Писана мосяжна бляха. Цівка того креса мосяжна писана. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно ткані. Писані скрині. 4) Расшитый, украшенный вышивкой. Писані рукава. 5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами. Писана рядовина. Cм. рядовина 1. 6) Писана трава. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава.
Розремиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. О волахъ: приняться долго жевать жвачку. Переносно о людяхъ: долго ѣсть. А ну, годі вже вам ремиґати! Ет розремиґалися у снідання як за обідом!
Свербигуз, -за, м.
1) Часто чешущій задницу.
2) Раст. Torilis Antrysous Gaert.
Смирити, -ся. Cм. смиряти, -ся.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
