Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Уподобав картовника і костира п'яного.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. 2) Комета. 8) Раст. = мітлиця ж.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів!
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ.
Чубайка, -ки, ж.
1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку.
2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Ум. чубаєчка.
