А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Зве́рху нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Нехай ваше зверху буде. Пусть будетъ по вашему. Ум. зверше́чку.
Каміння, -ня, с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові.
2) Жернова.
Мисчи́на, -ни, ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром.
Напо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. напоро́та, -рю́, -реш, гл. 1) Предъ очищеніемь срубленнаго дерева отъ коры: прорѣзывать, прорѣзать вдоль всего дерева остріемъ топора кору. 2) Нарывать, нарвать въ большомъ количествѣ.
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець.
Чаркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Парубки чаркують порційками аж любо. 2) — кого́. Потчивать водкой и пр. кого.
