Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа.
Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Щось люде дейкають, що війна буде. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка.
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Папірка, -ки, ж.
1) = папірець. Папірки в руках держали. Приніс соцький якусь папірку від мирового.
2) Кредитный билетъ.
Плодь, -ді, ж. Животное, тварь, все, что плодится. А в воді ще була риба й хробаки й усяка плодъ.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце.
