Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визвіритися

Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗВІРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗВІРИТИСЯ"
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Гнилоїдник, -ка, м. = гнилоїд. Желех.
Доплести́ Cм. доплітати.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.
Пересушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. пересуши́тися, -шуся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла, до сестри — пересушилася. Чуб. V. 107.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Ударяти, -ряю, -єш, сов. в. уда́рити, -рю, -риш, гл. 1) Употребляется лишь сов. в.: ударить, несов. въ очень рѣдкихъ случаяхъ. Ударив кулаком у стіну. Рудч. Ск. І. 104. Та вирвала травиченьку, та вдарила по личеньку. Н. п. Ударив києм. Куля вдарила. ударити під личко, під лице. Ударить въ ухо. Н. Вол. у.на одліт. Приблизивъ правую руку къ лѣвому плечу, ударить отъ себя. Ударив мечем на одліт. Н. Вол. у. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Дощ ударив та ше і з вітром. Мнж. 27. Треба про те нам дбати, щоб Господь дощиком ударив. Лебед. у. ударити чоло́м. поклониться. Перші посли прийшли, хорошенько в хату ввійшли, та вдарили чолом перед нашим столом. Грин. III. 497.лихом об землю. Cм. лихо. Ном. № 2426. 2)на ко́го. Нападать, напасть. Наступить військо проти мене.... ударить на мене війною. К. Псал. 60. 3) Только сов. в.ногами, — гопака. Пуститься въ танецъ. Вельможна громада не втерпіла, ударила старими ногами. Шевч. 126. Посадила вража бада на трьох яйцях гусака, сама вийшла на вулицю та вдарила гопака. Н. п. 4)у дзвін. Зазвонить. Гей вдарили сумно-нагло у голосний дзвін. Рудч. Чп. 162. Ударили в дзвони. Шевч. 161.в тимпани. Заиграть на тимпанахъ. Ударте в тимпани, у гуслі дзвоніте. К. Псал. 189.у струни. Ударить по струнамъ. Ой ударю ж зразу у струни живії. К. Досв. 5)з гармати. Выстрѣлить изъ пушки. Вдарили з гармати. Шевч. 234. Также и объ иномъ огнестрѣльномъ оружіи. Ударив з рушниці, з пістоля. вдарила гармата. Выстрѣлила пушка, дала выстрѣлъ. Ой над річкою Самарою вдарили гармати. Рудч. Чп. 104. 6) вдаряти в багатство. Жить богато. У багатство не вдаряє, а чим має, тим витає. Ном. № 11930. 7) вдаряти на що. Обращать вниманіе на что. Москаль на сльози не вдаря. Ном. № 1837.  
Швиркати, -каю, -єш, гл. Производить звенящій шумъ. Швиркає коса. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗВІРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.