Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визичати

Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗИЧАТИ"
Береженько, -ка, бережечок, -чка, м. Ум. отъ берег.
Витіяти Cм. витівати.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястисяУчора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Позмінювати, -нюю, -єш, гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали. Харьк. у.
Просияти, -я́ю, -єш, гл. Просіять. Ти, моя зоре, просияєш надо мною. Шевч. 240.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду. Чуб. V. 90. 2) Взболтать. Котл. Ен. VI. 73. 8) Сбить (масло и пр.). 4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду. Чуб. III. 376.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.