Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Ум. вузличок.
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Затріпота́ти, -почу́, -чеш, гл. = затріпотіти. Затріпотало... серце.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці.
Продомувати, -му́ю, -єш, гл. Просидѣть дома. А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили.
Сужений, -ного, м. Суженый. Суженому дівка.
