Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визнавати

Визнавати, -знаю, -єш, сов. в. визнати, -знаю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Знайшли у його замок, та по тому й визнали, що він украв гроші у скрині. Волч. у. Оце недавно дитину вбила молодиця, то другої неділі й визнали. Харьк. 2) Заявлять, заявить, признавать, исповѣдывать. Коли визнаватимеш устами твоїми Господа Ісуса. Первое посл. ан. Павла Римл. X. 9. Не так було б мені свою праву руку одрубати важко, як тую правду визнати, вимовити. МВ. (О. 1862. І. 80). 3) Признаваться, признаться, сознаваться, сознаться, свидѣтельствовать, давать показаніе. Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнавав таке (що вбив). МВ. (О. 1862. I. 103). 4) Предсказывать, предсказать, предназначать, предназначить. Уже ся все те збуло, що визнано було. Чуб. ІІІ. 327.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАВАТИ"
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Лв. 96. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Шевч. 554. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Чуб. III. 451. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. О. 1862. І. 65. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком. Чуб. V. 574.
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця. Мир. ХРВ. 50.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Грин. II. 31. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде. Н. п.
Спросити Cм. спрощувати.
Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.
Шаравари, -вар, ж. мн. Шаровары. Штани мої, шаравари, а ще й дома двоє. Ном. № 12521. Ум. шараварки. Св. Л. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗНАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.