Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визволити

Визволити, -ся. Cм. визволяти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗВОЛИТИ"
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Браночка, -ки, ж. Ум. отъ бранка.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Обволакивать, обволочить. 2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три. Котл. Ен. VI. 50.
Пацьорки, -ків, мн. 1) Cм. пацьор. 2) Раст. Malva ratundifolia L. ЗЮЗО. І. 128. Cм. пацірки, пацюрки.
Підтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Устать отъ ходьбы. 2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався. Шевч. 103.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Разжевать. 2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.