Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виємно

Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЄМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЄМНО"
Блазня, -няти, с. = блазеня.
Підбілити Cм. підбілювати.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Послугувати, -гую, -єш, гл. = послуговувати. Послугувала вона їм. Єв. Мр. І. 31.
Прудком нар. ? Не прудком кажучи. Ном. № 13118.
Роззявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роззявитися, -влюся, -вишся, гл. Разѣваться, разинуться.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Шевч. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! Рудч. Ск. І. 72. чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Мет. 108. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. Лукаш. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. І. 100. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. Макс. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Ном. № 13961. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. Чуб. у. 270. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. Лукаш. осторонь. Въ сторонѣ. Зміев. у. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». К. ЧР. 25. Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Чіпок, -пка, м. 1) Ум. отъ чіп. 2) = чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Г. Барв. 148. Ум. чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. Грин. III. 548.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЄМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.