Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виємно

Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЄМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЄМНО"
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
Виготовити Cм. виготовляти.
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L. ЗЮЗО. I. 137.
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка. Ном. № 8736.
Рибин, -на, -не. Рыбій. Збірав музики — рибини язики. Чуб. III. 116.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЄМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.