Баша I, -ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Ум. башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса.
Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка.
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. б) Trifolium ochrolecum. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки.
Зарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Начать грабить.
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. Нехай його густий обійме морок. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл.
1) Постирать много.
2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ.
Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив.
Утома, -ми, ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує.
