Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Дрись! меж., выражающее звукъ при испражненіи поносомъ.
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Обстовпити, -плю, -пиш, гл. Обставить столбами. Обстовпили землю землеміри.
Передувати, -ду́ю, -єш, гл. Предводительствовать, идти впереди. Дай нам його дари попереду явити, як передує власть його у світі. Шкода мене до сього нахиляти, щоб Лободі я дав передувати.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью).
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.
