Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видушити

Видушити Cм. видушувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДУШИТИ"
Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. Н. п. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33).
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Туман, -ну, м. 1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. Шевч. тумана перти. Дурачить, врать. Св. Л. 174. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели. Греб. 384. 2) Весенняя хороводная игра. Мил. 49. Ум. туманочок. Шевч. 95, туманець.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.