Бобруниця, -ці, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella.
Відсохти Cм. відсихати.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової.
Задро́бити, -блю, -биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Перегрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. перегребтися, -буся, -бешся, гл. Переправляться, переправиться на веслахъ. Ой бистрії річки, круті бережечки, — перегрібся, перевізся козак молоденький.
Піддурити Cм. піддурювати.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув.
2) Ввинчивать, ввинтить.
3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає.
4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати.
5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе.
