Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визганяти

Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗГАНЯТИ"
Баляки, -ляк, ж. мн. 1) = балаки. О. 1862. VII. 35. 2) баляки підпускати. Обманывать. Гатц.
Видихнути Cм. видихати.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1. Вх. Пч. II. 21.
Лю́шки меж. Крикъ на телятъ.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника. К. ПС. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.