Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визганяти

Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗГАНЯТИ"
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225.
Повідгонити, -ню, -ниш, гл. Отогнать (многихъ). Повідгонь собак од корита, нехай свині попереду наїдяться.
Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.