Бічко, -ка (с.?) = клюсак.
Боз, -зу, м. = бузина. Під бзом сидить нечистий. Від бзу болить голова.
Бур'Янник, -ка, м. Порода небольшого чернобураго медвѣдя, обитающаго въ бур'янах и кустарникахъ.
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина.
До́світок, -тку, м. Предразсвѣтное время. Чорт би й не оддав, та на лихо йому досвіток захватив. Темним досвітком усі троє вийшли з села. у до́світок. До разсвѣта. 2) Во мн. ч. до́світки. Вечернія собранія неженатой моложежи осенью и зимой, посидѣлки. Ой маєш ти, моя мати, іще дочок п'ять: не пускай їх на досвітки, нехай дома сплять. Сестри дома немає, на досвітках гуляє.
Звіздо́чка, -ки, ж. Ум. отъ звізда́.
Качка, -ки, ж.
1) Утка. На бистрому на озері геть плавала качка.
2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. Cм. звіяшки и самотока.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Ум. качечка.
Лихосло́вити, -влю, -виш, гл. Сквернословить, браниться. Казав, щоб не їли м'ясного, не лихословили, ходили до церкви.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Бранное слово.
Поодт.. Cм. повідт..