Божниця, -ці, ж.
1) = божник.
2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Ум. божничка.
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить.
За́мисл, -лу, м. Намѣреніе, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл.
Лепо́к, -пка́, м. Раст. Asperugo Араrine.
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ум. цибатенький.
