Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться.
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.
Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Мій верх і заткало.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Обніжжя, -жя, с.
1) Часть стола подъ крышкой, въ которой находятся выдвижные ящики.
2) Цвѣточная пыль у пчелы на ногахъ,
Пес, -пса, м. Песъ, собака. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Бреше мов пес. вибрав му пса. Выругалъ, выбранилъ. Ум. песик, пе́сичок.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика.
