Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

византійський

Византійський, -а, -е. Византійскій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗАНТІЙСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗАНТІЙСЬКИЙ"
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя! Ном. № 714. О. 1861. X. Св. 44.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Навперемі́нки и навперемі́нку, нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Дума. Подають їм рибу нескребену. Грин. III. 452.
Обхопити Cм. обхоплювати.
Огняниця, -ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Лем. 442.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина. Козел. у. Черк. у.
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Совгнути, -гну, -неш, гл. Двинуть сильно. Совгнули кіньми — як грім на небі. Kolb. І. 110.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗАНТІЙСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.