Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видупкати

Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДУПКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДУПКАТИ"
Байковий, -а, -е. = баєвий. У байковій юпці вона мені все на думці. Чуб. V. 405.
Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Зміев. у. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати. Желех.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Чуб. V. 262. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх. Харьк. у.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові. О. 1862. III. 22.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДУПКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.