Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Гачура, -ри, ж. Трехлѣтняя кобыла, не имѣвшая лошатъ. Ум. гачурка.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Досни́тися, -сню́ся, -сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився.
Коляр, -ра, м.
1) = колісник.
2) Мясникъ, рѣжущій свиней. Cм. колій.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала.
Придабашка, -ки, ж. = придибашка. Станемо собі наші стрілецькі придабашки уповідати.
Тіснота, -ти, ж.
1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу.
Черево, -ва, с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Ум. черевко́, черевце.