Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки.
Вікопам'ятни́й, -а, -е. = Вікопо́мний. О, вікопам'ятна свята хвилина.
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка.
Наді́яння, -ня, с. Надежда, ожиданіе. Ех, братіку! надіялись було ми, та й те надіяння уже пропало.
Повстище, -ща, с. У гребенщиковъ: кусокъ сукна на доскѣ, о который труть гребенку при ея полировкѣ.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди.
Тіпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Тіпалось серце в Мирона.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпатися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. .
