Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видурити

Видурити. См. Видурювати
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДУРИТИ"
Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей. Желех.
Вільгий, -а, -е. Влажный, сырой. Вх. Лем. 399.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ. Харьк. г.
Опалити, -ся. Cм. опаляти, -ся.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Розвозити, -во́жу, -зиш, сов. в. розвезти, -везу, -зеш, гл. Развозить, развезти. Запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60.
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Цигикати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть на скрипкѣ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.