Заплод́жувати, -джую, -єш, сов. в. заплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, разводить, развесть.
Знісок, -ску, м.
1) Послѣднее, самое маленькое яйцо, снесенное курицею.
2) Послѣдній ребенокъ у матери.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Ніч, но́чі, ж. Ночь. Плачуть мої очі темненької ночі. ніч-у-ніч. Каждую ночь. День-у-день, ніч-у-ніч не переставала мати плакати. ніч ніцьку. Всю ночь. І сидить він так на призьбі, часу не мірючи, — коли сидить годину, коли і ніч ніцьку. ніч зоріти. Не спать ночью. у-ночі. Ночью. Ум. ніченька, нічка. Аж застигла її нічка в дорозі.
Орендарство, -ва, с.
1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати.
