Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Наздога́д, нар. = Надогад.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Підворотень, -тня, м. Сортъ горшка, вышиною отъ 5 до 7 вершковъ.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Хрестини, -тин, ж. мн. Крестины. На весіллю всі свати, на хрестинах всі куми.
