Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вижленя

Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛЕНЯ"
Бідацький, -а, -е. = бідашний. Желех.
Вечірок, -рка, вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Винівка, -ки, ж. Винная бочка. Вх. Лем. 398.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока. Полт. у.
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Н. Вол. у. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. О. 1862. IX. 71.
Краснописний, -а, -е. Каллиграфическій, красиво написанный. Желех.
Огледітися, -джуся, -дишся, гл. = оглядітися. Тепер у дворі гості, ніколи й огледіться за мною. МВ. І. 72.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Притула, -ли, ж. 1) Сарай для скота или для иныхъ хозяйственныхъ надобностей подъ одной крышей съ хатой. Шух. I. 31, 106. Kolb. I. 60. 2) ? Въ шутливой пѣснѣ какъ эпитетъ любимой женщины. Де ж єс ми си забарила, ма мила притуло? Коли ж би ті цілювати, тогди ті не було. ЕЗ. V. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЖЛЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.