Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старизна

Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРИЗНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРИЗНА"
Безлісий, -а, -е. Безлѣсный. Безліса сторона. Золотон. у.
Бредзелія, -лії, ж. = брезелія. МУЕ. ІІІ. 43.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. МВ. (О. 1862. I. 92). 2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. Г. Барв. 347. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. №2551.
Зві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. зві́датися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Гол. І. 141. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті. Гол. І. 207.
Перекуйовдити, -джу, -диш, гл. 1) = перекудлити. 2) Перебросать, перерыть.
Підрясник, -ка, м. Подрясникъ. К. Бай. 39.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть. Сумск. у.  
Стебнути, -бну́, -не́ш, гл. = стібнути.
Стромляти, -ля́ю, -єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. І. 103.
Удоювати, удо́юю, -єш, сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРИЗНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.