Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Гарч, -ча, м. Черная гадюка, Pelias berus.
Гойдалка, -ки, ж. качель.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Ум. дя́дичок.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.
Невиразно нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Ум. пупляшок.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Хупавка, -ки, ж.
1) Красивая, нарядная женщина, опрятная женщина.
2) мн. Родъ цвѣтовъ. Ум. хупа́вочка. Іди, синку, додомоньку, змию тобі головоньку. Ізмий, мати, сама собі, або своїй рідній доньці, рідній доньці хупавочці.
