Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Дотопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. = дотоплювати.
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Тимчасовий, -а, -е. Временный.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю.
Холерний, -а, -е. 1) Холерный.
2) холерна трава. = холера 2.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!
