Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видрочитися

Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДРОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДРОЧИТИСЯ"
Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Поналагоджувати, -джую, -єш, гл. 1) Наготовить, приготовить (во множествѣ). 2) Устроить, наладить (во множествѣ). Поналазити, зимо, вите, гл. Налѣзть (во множествѣ). Чого ви сюди поналазили? Чуб. II. 638.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Простромити Cм. простромлювати.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДРОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.