Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Ум. жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду.
Зама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. зама́затися, -жуся, -жешся, гл. 1) Замазываться, замазаться. Від смерти і в печі не замажешся. 2) Запачкиваться, запачкаться. Сидить дід під лавою, замазався сметаною.
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Здичавів хлопець.
Лицемі́рство, -ва, с. Лицемѣріе.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Мо́ре, -ря, с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ум. мо́речко. А на моречку четверо суден плаває.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Позмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣть (многихъ). Сон позмагав усіх.
Порозжовувати, -вую, -єш, гл. Разжевать (во множествѣ).
