Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій.
Доно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. доне́сти́, -су́, -се́ш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо мѣста. Ложки до рота не донесе. донести́ ря́ду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало, — долийте пляшку. 2) Сообщать, сообщить. І було після сіх прилук, що донесено Оврамові так: он і Мелха породила сини братові твоєму Нахорові. донести́ ві́сти. Известить. Ох пошлімо галку, ой пошлімо чорну аж до Січі рибу їсти, ох нехай донесе, ох нехай донесе до кошового вісти. донести́ у ву́ха. Довести до свѣдѣнія. Як (хто) донесе татові у вуха, то зараз їй смерть.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку.
Полюдськи, полю́дському, полю́дську, нар. Какъ слѣдуетъ, какъ принято. І матері поможе в чому, і до мене полюдськи заговорить. У тебе все не полюдському. В Луцку все не полюдську: навколо вода, а в середині біда.
Раваш, -ша, м. = реваш.
Трибулька, -ки, ж. = требулька.
Уладнати, -днаю, -єш, гл.
1) Уладить.
2) Поладить. Ніяк не владнають.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Цапки, цапком, нар. На дыбы, на заднія ноги. Кінь став цапки. Цапком став.
