Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вижлуктати

Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛУКТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛУКТАТИ"
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Пенарство, -ва, с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Ольгоп. у. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства. Ананьев. у.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Свавільство, -ва, с. Своевольничество. Лубен. у.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Спромога, -ги, ж. Возможность, средства. К. Кр. 9. Не скупість, — така спромога.
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. Ном. № 6878. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. К. ЧР. 104. МВ. І. 139. Жила вдова хуторцем. Г. Барв. 304.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЖЛУКТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.