Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вижуритися

Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖУРИТИСЯ"
Барильце, -ця, с. 1) Ум. отъ барило. 2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.
Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими. Галиц.
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості. K. МБ. X. 19.
Перегнати Cм. переганяти.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Пособа, -би, ж. Помощь. Пособу дав братові. Харьк. г.
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. (Спб. 1863). 2) У Гребенки: басня. (Греб. 361).
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЖУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.