Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Жвакува́ння, -ня, с. Глоданіе.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.
Схіснувати, -ну́ю, -єш, гл. Воспользоваться.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину.
2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся.
Читець, -тця, м. = читач.
