Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вижлиця

Вижлиця, -ці, ж. Лягавая собака.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛИЦЯ"
Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Камен. у.
Брич, -ча, м. 1) Бритва. Вх. Зн. 4. ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ. Фр. Пр. 127.
Бровар, -ра, м. = броварь. Рудч. Чп. 245.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Крутиус, -са, м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЖЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.