Глипати, -паю, -єш, гл. = лупати. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе.
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. І сів же на жежелі.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный.
За́хид-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Цыганъ пишовъ на закладъ, що буде косыты до захид-сонця.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый.
2) О растеніи: склонившійся.
Перекабатитися, -бачуся, -тишся, гл. Перекувыркнуться.
Хрупостня, -ні, ж. Хрустѣніе, трещаніе. Чує вона вже вдень незвичайну хрупостню по снігу на дворі і гомін.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. 2) = вербний. Цвітна неділя.
Цеха, -хи, ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. Ум. цешка.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье.
