Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

византія

Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗАНТІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗАНТІЯ"
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Каменярський, -а, -е. Принадлежащій каменяреві. Желех.
Несміливо, несміло, нар. Несміло. Дівчина несміливо поглядала на Василя. Левиц. І.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Урозсип нар. Вразсыпную. Од його всі врозсип, як голуби од шуліка. МВ. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗАНТІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.