Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Вашецький и вашеський, -а, -е. Уважаемый. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, — люблю сина отецького. Иногда употр. въ ироническомъ смыслѣ въ значеніи: нѣсколько гордый, спѣсивый. Вашеський панич (що на вашець гне, гордовитенький).
До́йка, -ки, ж. Мамка, кормилица въ Угорщинѣ.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L.
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю.
Орда, -ди, ж.
1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме.
2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою.
Помаширувати, -ру́ю, -єш, гл. Помаршировать. І в парі, брате, ми мабіть на той помашируєм світ.
Ростомилений, -а, -е. Любезнѣйшій, милый. Літала она без гори до своєї любой ростомиленой матері.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
