Братерський, -а, -е. Братскій. Братерськая наша воля. по братерськи. По братски. Жили чесно, по братерськи.
Вилучуватися, -чуюся, -єшся, гл. Изгибаться дугой.
Гноїще, -ща, с. = гноїсько.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. І. 97). З'їду я од вас, мамо. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли.
2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Обтулювати, -люю, -єш, сов. в. обтули́ти, -лю́, -лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Чмих I, -ху, м.
1) Одинъ разъ фырканія.
2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ.
