Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визначати

Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Дещо. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх. О. 1862. II. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАЧАТИ"
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. XII. 12.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Панькатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться, ухаживать, няньчиться. Треба мені робити, а не з дитиною панькатись. МВ. І. 99.
Плечастий, -а, -е. Плечистый, широкоплечій. Візника плечастий, усатий. МВ. (О. 1862. III. 51).
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатер. у.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. ІІ. 145.  
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Шиширхнути, -хну, -неш, гл. Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. На землю злізла ніч.... нігде а ні шиширхне. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗНАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.