Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гильнути

Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. 1. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛЬНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛЬНУТИ"
Боясть, -ти, ж. Боязнь. Левч. 6.
Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Перекупник, -ка, м. = перекупень.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Самісінько нар. Именно, какъ разъ. Все так самісінько. О. 1862. IV. 27.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Угодити Cм. угождати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛЬНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.