видок
Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Том 1, ст. 158.