Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Гуп його кулаком у спину!
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Малаха́йка, -ки, ж. = малахай 1. Ум. малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Малахаєчка-дротяночка.
Покрагати гл. = покраяти.
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся.
Придалий, -а, -е. Пригодный. Юрасева сосна тонкая да високая, тонкая да кудрявая на пчоли придалася.
Хтивість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод.
Чадо, -да, с.
1) Дитя.
2) соб. Дѣти. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Ум. чаденько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило.
