Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти.
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів.
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Пам'ять, -ти, ж. 1) Память. Май ти розум, май ти пам'ять в своїй головонці. 2) Память, воспоминаніе. Квітчина пам'ять буде свята вовіки поміж нами. 3) до пам'яти прийти. Прійти въ память, прійти въ себя. Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла. 4) на пам'яті стати. Припомниться. Тоді тобі усі діла на пам'яті стануть.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Cм. під 1.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ.
Трям, -му, м. Чаще употр. въ Ум. формѣ трямо́к.
1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то-же, что и бантина. Рядно висіло в хліві на трямкові. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині.
2) мн. трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ.
