Дошве́ндятися, -дяюся, -єшся, гл. Добродить, дошляться до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Нудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Він з голоду ніколи не нудився.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів.
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою.
Розгвинтити Cм. розгвинчувати.
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. 3) Часть самотоки. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. Cм. керма. 2) Часть пїл. Cм. пїла.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл.
1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду.
2) Взболтать.
8) Сбить (масло и пр.).
4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду.
Талина, -ни, ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав.