Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корок

Корок, -рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОК"
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Допіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. допра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Достирывать, достирать бѣлье. Поможіть мені сорочок допрати. Славяносерб. у.
Злякнути, -кну́, -не́ш, гл. = злякатиВона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Опроваджати, -джа́ю, -єш, сов. в. опрова́(во)дити, -джу́, -диш, гл. Проводить, провести. Мою грішну та душечку в рай опроваджати. Гол. І. 221. Поможи Боже вам сі свята мирно впровадити. Гол. IV. 556. Пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник опроводить, нового... дождати. О. 1862. IV. 89.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Рубонути, -ну, -неш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу. К. ЧР. 167.
Самодержавство, -ва, с. = самодержавність. К. Бай. 141.
Сипання, -ня, с. 1) Сыпаніе. 2) Наливаніе. 3) Отливка изъ металла. Шух. І. 283.
Шалівка, -ки, ж. Шалёвка. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.