Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корок

Корок, -рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОК"
Далечі́нь, -ні, ж. Большая даль. Куди землі за один день обійти таку далечінь, що має 900 милійонів перстов. Ком. І. 25.
Досіва́ння, -ня, с. Досѣваніе.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги. Вх. Уг. 245.
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ. Чуб. V. 795.
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Чемліт, (-ту?), м. = чемерка 1. КС. 1893. XII. 447.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.