Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корогов

Корогов, гви́, ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОГОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОГОВ"
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Збудува́ння, -ня, с. Построеніе.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Посольський, -а, -е. 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Супонити, -ню, -ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. І. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОГОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.