Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корогов

Корогов, гви́, ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОГОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОГОВ"
Вицупити, -плю, -пиш, гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі. Рудч. Ск. II. 172.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Наге́йкатися, -каюся, -єшся, гл. Накричаться: «гей!».
Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus. Брацл. у.
Поляшитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиться.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Пошарпушки, -шок, ж. мн. Тормошенье, дерганіе туда и сюда. Багацьке побігашок і пошарпушок треба йому було спожити. МВ. ІІІ. 80.
Протерликати, -каю, -єш, гл. Пропиликать, проиграть плохо (на струнахъ). що затерли́кав, те і протерли́кав. Что заработалъ игрой, то и истратилъ (о музыкантѣ). Вх. Зн. 69.
Устати Cм. встати.
Цомоґи, моґ, ж. мн. Силы, средства. Встрѣчено только въ слѣд. пословицѣ: Виткнув з мене всі цомоґи. Фр. Пр. 191. (Отъ польск. co mogę или co mogąc).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОГОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.