Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коровиця

Коровиця, -ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. І. 7. 8)рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВИЦЯ"
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы. Міусск. окр.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Перейменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать. Наші хуторі перейменували в село. Стор. II. 102.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце. Левиц. І. 232.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.