Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коровиця

Коровиця, -ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. І. 7. 8)рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВИЦЯ"
Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. (О. 1864. ІІІ. 64).
Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо. Желех.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Кревно нар. см. кревне.
Необавки нар. Немедля, сейчасъ. Угор.
Перекрити Cм. перекривати.
Покутянин, -на, м. Житель Покута. Желех.
Скрипунь, -ня, м. = скрипник 2. Вх. Пч. І. 6.
Тупісічкий, -а, -е. = тупісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.