Відпірати I, -раю, -єш, сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).
Гребі́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Полотно = Дванадцятка.
Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. А щоб тебе гуска вбрикнула. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. Гуска соли. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки).
Жи́лавий, -а, -е. 1) Жилистый, мускулистый. Жи́лава рука. 2) Твердый, жесткій. Жи́лавий хліб. жилавий тиждень. Первая недѣля великаго поста. — понеділок. Первый день великаго поста.
Котляренко, -ка, м. Сынъ мѣдника, литаврщика.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Старих людей турки мертвили. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси.
Тоншати, -шаю, -єш, гл. Становиться тоньше.
Утічка, -ки, ж.
1) = утік.
2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками.
3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.).
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
