Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короваєць

Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЄЦЬ"
Вишничок, -чка, м. Ум. отъ вишник.
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66.
Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. Шевч. 61. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Алв. 12. Стояв стіл під турецьким килимом. K. ЧР. 334. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Мет. 338. Ум. килимець. К. ЧР. 38. Килимок.
Опішний, -а, -е. = опішілий. Опішний кінь. Вх. Зн. 44.
Продоювати, -доюю, -єш, сов. в. продоїти, -дою, -їш, гл. Доить, подоить слегка въ началѣ доенія. Шух. I. 193.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Толочення, -ня, с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОВАЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.