В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Так співає, аж волос в'яне.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить.
Поповий, -а, -е. = попів.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Пропускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ.2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. 3) — дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму.
Шиширхати, -хаю, -єш, гл. Производить шорохъ, шелестѣть.
