Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

короваєць

Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОВАЄЦЬ"
Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. ІІІ. 522. 2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11368.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
Мовдь, -ді, ж. Раст. Peucedanum Oreoselinum. Moench. ЗЮЗО. І. 131.
Прижовтий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Зн. 55.
Промогти, -можу, -жеш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б). Драг. 178.
Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає. Лукаш. 149.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОВАЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.