Баламутний, -а, -е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний.
2) Непокойный, тревожащій.
Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка.
Же́вжичок, -чка, м. Ум. отъ жевжик.
Кльок, (ка́?), м. Сьогодня врочище ярмарку ( = послѣдній день), сьогодня ж йому Суде й кльок.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате.
Надиха́ти I, -ха́ю, -єш, сов. в. надихну́ти и надхну́ти, -хну́, -не́ш, гл. 1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть. 2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) надихали думкою лихою.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Дніпрове стремя.
