Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Зотління, -ня, с. Тлѣніе, истлѣніе. Моїм костям зотління я бажаю.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно.
Ми́ло II, нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Не бачила миленького, — і діло не мило. Не там щастя, не там доля, де багаті люде — як злучаться по любови, то все мило буде. мило вітати. Любезно принимать. Ум. миленько. Миленько Ганна подивлялась на панянку.
Мовчо́к, -чка, м. Молчокъ, молчаніе. Мовчок: розбив тато горщок; а мати й два, та ніхто не зна. мовчком = мовчки.
Перевертень, -тня, м.
1) Отступникъ, ренегатъ. Тим часом католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити.
2) Выродокъ. (Вівці) перевертні продаються або вирізуються на лій.
Поорати, -рю́, -реш, гл. Вспахать. Та вже ж люде в полі поорали.
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Станенька, станечка, -ки, ж. Ум. отъ станя.
